Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КАНТАР , КАНТОР
        КАНТАР – КАНТОР
        Кантар, -а. 1. Одиниця маси в багатьох країнах Середземномор’я та Близького Сходу. 2. Ручна важільна або пружинна вага; безмін. – Може потягнути півпуда. Зветься безмін, або кантар. Вага чіпляється на оцей гак (В.Кучер).
        Кантор, -а. 1. Півчий соліст хору в римсько-католицькій і протестантській церквах; головний співак у синагозі. 2. Шкільний учитель церковного співу й музики в Німеччині.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАНТАР , КАНТОР


матиме такий вигляд: Що таке КАНТАР , КАНТОР