Літературне слововживання
КАЗНА-ЩО
        займ. розм. Невідомо що; дурниця. – Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло (Панас Мирний); Дітвора була в казна-що вдягнута – в дідівські важкі шапки, мокрі валянці, але раділа весні, теплу (О.Довженко); Химерний був \[Микола\]. Говорив казна-що, та й чи можна було брати на віру всю нісенітницю, що він плів (М.Лазорський); Казна на що попереводились (О.Стороженко). Пор. хтозна-що.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАЗНА-ЩО


матиме такий вигляд: Що таке КАЗНА-ЩО