Літературне слововживання
ЗУХВАЛИЙ
1. Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок, зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зухвалий ворог, зухвалий напад. 2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр.
Пох.: зухвалість, зухвало (зухвало триматися, зухвало дивитися).
1. Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок, зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зухвалий ворог, зухвалий напад. 2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр.
Пох.: зухвалість, зухвало (зухвало триматися, зухвало дивитися).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗУХВАЛИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗУХВАЛИЙ
матиме такий вигляд: ЗУХВАЛИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗУХВАЛИЙ