ЗУМОВЛЮВАТИ , ОБУМОВЛЮВАТИ
        ЗУМОВЛЮВАТИ – ОБУМОВЛЮВАТИ
        Зумовлювати, -юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич).
        Обумовлювати. 1. Обмежувати якоюсь умовою, застереженням; ставити в залежність від певних умов: обумовлювати чимсь свою участь у роботі, обумовлювати угоду певним терміном. 2. Те саме, що зумовлювати.