Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗРЕШТОЮ , З РЕШТОЮ
        ЗРЕШТОЮ – З РЕШТОЮ
        Зрештою, присл. Після всього; нарешті; у знач. спол. – проте; у знач. вст. сл. Зрештою Андрій не витерпів (С.Васильченко); Дарина з другої світлиці прислухається, як пересварюються брати, й сумно радіє, що зрештою поміж ними не буде щоденної ворожнечі (М.Стельмах); Кожен з нас, зрештою, вірив, що на міських ратушах і на бані Верховної Ради України доконче будуть колись майоріти наші національні прапори (Р.Іваничук).
        З рештою, ім. з прийм. Врізався він з рештою своїх незамайківців у середину поляків (О.Довженко); З рештою членів бригади Герасим Петрович обходився так само просто, по-товариському (О.Гуреїв).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗРЕШТОЮ , З РЕШТОЮ


матиме такий вигляд: Що таке ЗРЕШТОЮ , З РЕШТОЮ