Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗРАНКУ , З РАНКУ
        ЗРАНКУ – З РАНКУ
        Зранку, присл. У ранковий час, уранці; з ранкового часу, з самого ранку. День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий (І.Нечуй-Левицький); Виїздили ми зранку на машині (Ю.Яновський); Гетьман любив зранку погуляти по великому парку в добру годину (М.Лазорський).
        З ранку, ім. з прийм. З ранку до півдня стоїть військо й не ворухнеться (І.Нечуй-Левицький); Один з своєю журбою ходив він на домовину своєї дружини і сидів там з ранку до ночі (А.Кащенко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗРАНКУ , З РАНКУ


матиме такий вигляд: Що таке ЗРАНКУ , З РАНКУ