Літературне слововживання
ЗМУШУВАТИ , ПРИМУШУВАТИ
        ЗМУШУВАТИ – ПРИМУШУВАТИ
        Змушувати, -ую, -уєш. 1. Спонукати когось робити, виконувати що-не-будь. Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю.Яновський); Рідні пісні навіювали на нього багато споминів, змушували задуматись над своїм життям (О.Гончар). 2. Те саме, що примушувати 1. Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну (М.Коцюбинський); Як не змушувала себе Даша слухати уважно, все було дарма (С.Журахович).
        Примушувати. 1. Переважно вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання. Шість годин на день примушують вони змучену ревматизмом та цингою хвору людину марширувати з незагоєними ранами та синяками (З.Тулуб); Іванко навіть трішечки заздрив, що Мартинко живе як сам хоче: ніхто його не будить, ніхто не примушує щось робити (А.М’ястківський). 2. Те саме, що змушувати 1.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗМУШУВАТИ , ПРИМУШУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ЗМУШУВАТИ , ПРИМУШУВАТИ