Літературне слововживання
ЗИМНИЙ
розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеплений, без опалення, а також переносно. Був дощ. Над умитим садом стоїть туман і сірим порохом сідає на зимну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В.Винниченко); А осінь глуха і зимна Стіною туману йшла (Є.Маланюк); Андрія наче хто облив зимною водою (І.Багряний); Вона звернула голову до нього, і страшний зимний усміх викривив їй уста (О.Кобилянська). Пох. зимно. Вчора було так гарно, Нині зимно і хмарно (Б.Лепкий).
розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеплений, без опалення, а також переносно. Був дощ. Над умитим садом стоїть туман і сірим порохом сідає на зимну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В.Винниченко); А осінь глуха і зимна Стіною туману йшла (Є.Маланюк); Андрія наче хто облив зимною водою (І.Багряний); Вона звернула голову до нього, і страшний зимний усміх викривив їй уста (О.Кобилянська). Пох. зимно. Вчора було так гарно, Нині зимно і хмарно (Б.Лепкий).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗИМНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗИМНИЙ
матиме такий вигляд: ЗИМНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗИМНИЙ