ЗЕЛЕНИТИ , ЗЕЛЕНІТИ , ЗЕЛЕНІШАТИ , ЗЕЛЕНИТИСЯ , ЗЕЛЕНІТИСЯ
        ЗЕЛЕНИТИ – ЗЕЛЕНІТИ – ЗЕЛЕНІШАТИ – ЗЕЛЕНИТИСЯ – ЗЕЛЕНІТИСЯ
        Зеленити, -ню, -ниш, перех. Робити щось зеленим, фарбувати, забарвлювати в зелений колір. Так і він-то \[маляр\] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Г.Квітка-Основ’яненко); Блідий світанок зеленить просвіти між деревами, обличчя партизанів (М. Стельмах).
        Зеленіти, неперех. Ставати зеленим, зеленішим; виділятися зеленим кольором, виднітися (про щось зелене). На осінь гори починають зеленіти, бо сонце вже не так їх випалює (Леся Українка); Трава надворі вже потроху зеленіє (Григорій Тютюнник); Великий лан буряків зеленів проти сонця (М.Коцюбинський); Кликав дядько Трохим, стоячи біля колодязя, над яким шатристим гіллям зеленів клен (Є.Гуцало).
        Зеленішати. Ставати зеленішим.
        Зеленитися. Те саме, що зеленіти. Зеленися, дерево, розвивайся! (Марко Вовчок); Розпускалися магнолії, зеленилися обточені садівниками лаврові кущі (І.Ле); Зелениться хлібець серед поля (П.Грабовський).
        Зеленітися. Виділятися зеленим кольором, виднітися (про щось зелене). Де-не-десь зеленілися блідо пасма озимини (О.Кобилянська); Над єриками й Конкою зеленяться очерети й верби (Ю.Яновський).