Літературне слововживання
ЗДОГАДЛИВИЙ
, ЗДОГАДНИЙ
ЗДОГАДЛИВИЙ – ЗДОГАДНИЙ
Здогадливий. Який швидко про все здогадується; кмітливий. Пані була настільки здогадлива, що постелила так, щоб Дарчина отоманка стояла поруч таткового ліжка. Шепталася Дарка з татком аж запівніч (Ірина Вільде); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С.Добровольський).
Здогадний. Який ґрунтується на здогадах: здогадний результат.
ЗДОГАДЛИВИЙ – ЗДОГАДНИЙ
Здогадливий. Який швидко про все здогадується; кмітливий. Пані була настільки здогадлива, що постелила так, щоб Дарчина отоманка стояла поруч таткового ліжка. Шепталася Дарка з татком аж запівніч (Ірина Вільде); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С.Добровольський).
Здогадний. Який ґрунтується на здогадах: здогадний результат.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗДОГАДЛИВИЙ , ЗДОГАДНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗДОГАДЛИВИЙ , ЗДОГАДНИЙ
матиме такий вигляд: ЗДОГАДЛИВИЙ , ЗДОГАДНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗДОГАДЛИВИЙ , ЗДОГАДНИЙ