ЗГОДНИЙ , ЗГОДЕН , ЗГІДНИЙ
        ЗГОДНИЙ, ЗГОДЕН – ЗГІДНИЙ
        Згодний, згоден, -дна, -дне. Який дає, виявляє згоду комусь, солідарний з кимсь тощо. – Ви будете зараховані на історичний факультет. Згодні?.. – "Згоден" (Григорій Тютюнник); \[Паріс:\] Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден (Леся Українка); – Я зо всім згодний (Б.Антоненко-Давидович).
        Згідний. 1. (до чого, з чим). Відповідний до чогось. Головна річ: відповідно поставити питання і дати на нього відповідь, згідну зі звісними нам фактами (І.Франко). Пох. згідно (з чим). 2. Те саме, що згодний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка); – Я не згідний був ні з чим (Ю.Яновський).