Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ , ЗВ’ЯЗКОВИЙ
        ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ – ЗВ’ЯЗКОВИЙ
        Зв’язківець, -вця, ор. -вцем. 1. Працівник зв’язку, телефоніст. Назустріч їм повзли зв’язківці, шукаючи розриву в проводах (В.Кучер). 2. Те саме, що зв’язковий 2. На сніжних наметах стояли темними статуями кінні зв’язківці (О.Довженко); Зустрівся один з батальйонних зв’язківців і вказав стежку, що нею недавно пройшла піхота (О.Гончар).
        Зв’язковий. 1. прикм. Який служить для підтримання зв’язку між сусідніми військовими частинами, здійснює такий зв’язок: зв’язковий літак, зв’язковий офіцер. 2. ім., р. -ого. Той, хто здійснює живий зв’язок між військовими частинами, підпільними групами, партизанськими загонами тощо; посильний. У кутку на околотах соломи спало троє зв’язкових від рот (Л.Дмитерко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ , ЗВ’ЯЗКОВИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ , ЗВ’ЯЗКОВИЙ