Літературне слововживання
ЗВІРЯТИСЯ
, ЗВІРИТИСЯ
ЗВІРЯТИСЯ, ЗВІРИТИСЯ
1. (кому в чому, з чого, з чим, про що, перед ким з чим). Повіряти комусь свої думки, таємниці, розкривати почуття тощо. Шукай розваги в творчій лірі, Та не звіряйся зразу їй (П.Грабовський); Про свій намір вона звірилась тільки Маринці (О.Донченко). 2. (на кого). Довіряти кому-небудь щось, покладатися на кого-небудь у чомусь. Роман Маркович цілком на громаду звіряється (К.Гордієнко); Викиньте все з голови і звіртесь на мене (О.Досвітній).
ЗВІРЯТИСЯ, ЗВІРИТИСЯ
1. (кому в чому, з чого, з чим, про що, перед ким з чим). Повіряти комусь свої думки, таємниці, розкривати почуття тощо. Шукай розваги в творчій лірі, Та не звіряйся зразу їй (П.Грабовський); Про свій намір вона звірилась тільки Маринці (О.Донченко). 2. (на кого). Довіряти кому-небудь щось, покладатися на кого-небудь у чомусь. Роман Маркович цілком на громаду звіряється (К.Гордієнко); Викиньте все з голови і звіртесь на мене (О.Досвітній).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗВІРЯТИСЯ , ЗВІРИТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ЗВІРЯТИСЯ , ЗВІРИТИСЯ
матиме такий вигляд: ЗВІРЯТИСЯ , ЗВІРИТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ЗВІРЯТИСЯ , ЗВІРИТИСЯ