ЗБІРКА , ЗБІРНИК , ЗІБРАННЯ
        ЗБІРКА – ЗБІРНИК – ЗІБРАННЯ
        Збірка. Однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора та фольклорних записів: збірка лірики, збірка дум, збірка нарисів.
        Збірник, -а. Посібник з математики, фізики, мови тощо; видання, в яке входять різні документальні матеріали, твори різних авторів: збірник задач, збірник диктантів, філологічний збірник, збірник наказів і розпоряджень, збірник документів.
        Зібрання, р. мн. -ань. 1. Переважно багатотомне видання, сукупність творів якогось автора; сукупність однорідних предметів: Повне зібрання творів Тараса Шевченка, зібрання лексики. 2. Спільне засідання членів організації, колективу: театральне зібрання, земське зібрання.