Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗАП’ЯСТОК , ЗАП’ЯСТЯ , ЗАП’ЯТОК
        ЗАП’ЯСТОК, ЗАП’ЯСТЯ – ЗАП’ЯТОК
        Зап’ясток, -тка, зап’ястя. Частина руки, що прилягає до передпліччя; частина передньої кінцівки у хребетних між передпліччям і п’ястком; також браслет. З нелюдською силою Богу н схопив Чарнецького за зап’ясток: шабля висковзнула (Я.Качура); Руки в неї по самі зап’ястя щільно зав’язані бинтами (В. Кучер); Блискучі зап’ястя на чорних руках \[негра\] трепетали й дзвеніли (О.Ільченко).
        Зап’яток, -тка. 1. Задня частина п’яти. 2. Задник, каблук, закаблук (у взутті). Якась фігура., шпурнула на нього чобітьми так, що мало йому зап’ятками ока не вибила (І.Франко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАП’ЯСТОК , ЗАП’ЯСТЯ , ЗАП’ЯТОК


матиме такий вигляд: Що таке ЗАП’ЯСТОК , ЗАП’ЯСТЯ , ЗАП’ЯТОК