ЗАПОРУКА , ПОРУКА
        ЗАПОРУКА – ПОРУКА
        Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь. – Якщо ти її так кохаєш, – хай вона завжди буде з тобою.. Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (З.Тулуб); – Дай запоруку мені, що правдиво я звався і звуся Сином твоїм (М.Зеров); – Спокій у нашому віці – запорука здоров’я (В. Кучер).
        Порука. 1. Гарантія, запевнення в чому-небудь; узята на себе відповідальність за когось, щось: на поруки брати (взяти), кругова порука. – Ніхто тобі векселя не підпише, коли ти безземельний; і порука твоя нікому не потрібна (М.Томчаній). 2. Те саме, що запорука. – Де ті сили в мене для боротьби? Де той гарт, що міг би служити порукою перемоги? (М.Коцюбинський).