Літературне слововживання
ЗАДУМ , ЗАДУМА
        ЗАДУМ – ЗАДУМА
        Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Я.Гримайло); Олександр Іванович негоден самостійно оцінити задум і виконання малюнка (Б.Антоненко-Давидович); Герць зайшов гарячіший, ніж це могли передбачити в задумі творці вистави (О.Ільченко).
        Задума. Заглиблення в думки, роздуми. Олександра Василівна сиділа на лавочці в глибокій і гіркій задумі (О.Довженко); Вона взяла сокиру і деякий час стояла в задумі (Григорій Тютюнник).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАДУМ , ЗАДУМА


матиме такий вигляд: Що таке ЗАДУМ , ЗАДУМА