Літературне слововживання
ЖАЛІСНИЙ
, ЖАЛІСЛИВИЙ
ЖАЛІСНИЙ – ЖАЛІСЛИВИЙ
Жалісний. 1. В якому виражені безпорадність, біль, мука; журливий, жалісний звук, жалісна нотка, жалісна пісня. 2. Те саме, що жалісливий 1: жалісна людина. – Ну ви подумайте, собака, а такий жалісний і таке витворяє. Ач як повзає (О.Довженко).
Жалісливий. 1. Схильний до жалості, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісливе серце, жалісливий голос, жалісливе слово. 2. Сповнений суму, співчуття: жалісливий докір, жалісливий погляд.
ЖАЛІСНИЙ – ЖАЛІСЛИВИЙ
Жалісний. 1. В якому виражені безпорадність, біль, мука; журливий, жалісний звук, жалісна нотка, жалісна пісня. 2. Те саме, що жалісливий 1: жалісна людина. – Ну ви подумайте, собака, а такий жалісний і таке витворяє. Ач як повзає (О.Довженко).
Жалісливий. 1. Схильний до жалості, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісливе серце, жалісливий голос, жалісливе слово. 2. Сповнений суму, співчуття: жалісливий докір, жалісливий погляд.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЖАЛІСНИЙ , ЖАЛІСЛИВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЖАЛІСНИЙ , ЖАЛІСЛИВИЙ
матиме такий вигляд: ЖАЛІСНИЙ , ЖАЛІСЛИВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЖАЛІСНИЙ , ЖАЛІСЛИВИЙ