Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДОСХОЧУ , ДОНЕСХОЧУ , ДОНЕХОЧУ
        ДОСХОЧУ – ДОНЕСХОЧУ, ДОНЕХОЧУ
        Досхочу, присл. До повного задоволення, скільки завгодно. Я сіла біля неї і ми обоє досхочу насміялися (М.Чабанівський); \[Іван:\] Пий, земле, воду досхочу! (О.Левада).
        Донесхочу, донехочу, присл. розм. Те саме, що досхочу. Гуляю на волі, купаюсь донесхочу (І.Нечуй-Левицький); І ну щипать лице. Нащипала \[Мася\] донехочу і сіла (А.Свидницький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОСХОЧУ , ДОНЕСХОЧУ , ДОНЕХОЧУ


матиме такий вигляд: Що таке ДОСХОЧУ , ДОНЕСХОЧУ , ДОНЕХОЧУ