ДОНИЗУ , ДО НИЗУ
        ДОНИЗУ – ДО НИЗУ
        Донизу, присл. У напрямку до землі, вниз тощо. Руки опустилися донизу (Панас Мирний); Похмурий дядько стояв на возі й скидав вилами донизу зелені качани (Є.Гуцало); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М.Бажан); Людині дано лиш два шляхи. Один – угору, другий – донизу (П.Загребельний).
        До низу, ім. з прийм. Надвечір дійшли ми до низу (І.Нечуй-Левицький); – Йдімо, Варко, до низу, ато тут ще мати почує.. – І вони хутко пішли до озера (Леся Українка); Стіни всі од вишки до низу розмальовані (Марко Вовчок); Задрижало дерево з верху до низу (Г.Хоткевич).