ДОМОВЛЯТИСЯ , УМОВЛЯТИСЯ , ЗМОВЛЯТИСЯ
        ДОМОВЛЯТИСЯ – УМОВЛЯТИСЯ – ЗМОВЛЯТИСЯ
        Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лютого (Ю.Шовкопляс); \[Лікар:\] Вас пустять у палату, я домовився (В.Кучер); – Дивися сам, – зітхнула мати. – Змерзнеш – буди мене. – “Домовилися” (Вас. Шевчук).
        Умовлятися (вмовлятися), умовитися (вмовитися). Домовлятися один з одним, укладати ділову угоду тощо. Умовляюся з Тимофієм, що “піду” завтра на його дарабі (Г.Хоткевич); Ми умовилися з ним порозмовляти увечері про сценарій (Ю.Яновський); Пан хотів умовитись з ними на ціле літо, до Покрови (І.Нечуй-Левицький).
        Змовлятися, змовитися. Погоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким-небудь про щось (переважно таємно). Козаки почали збиратися до дороги та змовлятися, хто з ким мав би тікати (О.Маковей); Ото змовились ми вдвох та й покинули службу в канцелярії (І.Нечуй-Левицький).