Літературне слововживання
ДОЛІВКА
Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко); Глиняна долівка була ретельно підметена (М.Руденко); Миша., ганяє своїми тонкими ніжками по дерев’яній долівці (Панас Мирний); Поїзда ще не було, але у невеликій темній залі з кам’яною долівкою вже виладнались до крихітного віконечка дві довгі черги (Б.Антоненко-Давидович).
Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко); Глиняна долівка була ретельно підметена (М.Руденко); Миша., ганяє своїми тонкими ніжками по дерев’яній долівці (Панас Мирний); Поїзда ще не було, але у невеликій темній залі з кам’яною долівкою вже виладнались до крихітного віконечка дві довгі черги (Б.Антоненко-Давидович).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОЛІВКА
матиме такий вигляд: Що таке ДОЛІВКА
матиме такий вигляд: ДОЛІВКА
матиме такий вигляд: Що таке ДОЛІВКА