Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДОЛІ
        присл. 1. (де). Унизу; на землі, на долівці. Сливи навалюють купами долі (І.Нечуй-Левицький); Зорі тихо тремтять угорі і долі (М.Коцюбинський). 2. (куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Сів я, в очі йому не дивлюсь, одну цигарку долі кинув, другу скручую (І.Муратов).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОЛІ


матиме такий вигляд: Що таке ДОЛІ