Літературне слововживання
ДОГОВІР , УГОДА
        ДОГОВІР – УГОДА
        Договір, договору. Взаємне зобов’язання, письмова або усна угода про права та обов’язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. Вж. зі сл.: авторський, двосторонній, багатосторонній, взаємовигідний, видавничий, воєнний, гарантійний, господарський, житлового найму, коаліційний, колективний, купівлі-продажу, ліцензійний, мирний, митний, міжнародний, орендний, політичний, про ненапад, рівноправний, сепаратний, таємний, торговельний; укладати договір.
        Угода. 1. Взаємна згода, домовленість про щось: за мовчазною угодою, попередня угода, пристати на угоду. 2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чогось. Вж. зі сл.: багатостороння, двостороння, гарантійна, джентльменська, картельна, кредитна, ліцензійна, міждержавна, міжнародна, патентна, передвиборна, прикордонна, про перемир’я, регіональна, тарифна, торговельна, трудова (також переносно – угода з совістю).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОГОВІР , УГОДА


матиме такий вигляд: Що таке ДОГОВІР , УГОДА