Літературне слововживання
ДОВЕРХУ
        присл. До верхньої межі, до верхнього краю. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (А.Шиян); Знизу майже доверху вікна були замуровані (С.Чорнобривець).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВЕРХУ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВЕРХУ