ДІЛЯНКА , ДІЛЬНИЦЯ
        ДІЛЯНКА – ДІЛЬНИЦЯ
        Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно – сфера якоїсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля, ділянка фронту, насіннєва ділянка, присадибна ділянка, скронева ділянка, наукова ділянка. Пох. ділянковий. У скл. сл.: сортоділянка.
        Дільниця, -і, ор. -ею. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця: виборча дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду, будівельна дільниця, виробнича дільниця, начальник дільниці, приміщення дільниці. Пох. дільничний.