Літературне слововживання
***ДІЄСЛОВО , ДІЄСЛОВО
        В українській мові існують дві рівнозначні форми дієслів майбутнього часу недоконаного виду: синтетична й аналітична: а) синтетична форма утворюється приєднанням до інфінітива суфікса майбутнього часу -м-, варіантів суфіксів -у- та -є- й особових закінчень: писатиму, писатимеш, писатиме, писатимемо, писатимете, писатимуть; сподіватимуся, сподіватимешся, сподіватиметься, сподіватимемося, сподіватиметеся, сподіватимуться. На жаль, помітно, що останнім часом цю форму невиправдано ігнорують; б) аналітична форма складається з дієслова бути, яке змінюється за особами, і основного дієслова у формі інфінітива недоконаного виду: буду (будеш, буде, будемо, будете, будуть) носити (співати, сподіватися).
        При творенні дієслів пасивного стану, зворотних дієслів та дієслів, що означають взаємну дію, вживається частка -ся (-сь): опрацьовуватися(сь), розвиватися(сь), роздягатися(сь), умиватися(сь), зустрічатися(сь), листуватися(сь). Ці варіанти частки використовуються паралельно, як рівнозначні – переважно для збереження милозвучності мови, щоб уникнути небажаного "якання" на зразок: "У повісті описувалося, як автор і його друг прокинулися на Місяці. Вони переселилися туди разом з будинком, де мешкали. Далі йшлося про пригоди, які могли статися тільки на Місяці".
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ***ДІЄСЛОВО , ДІЄСЛОВО


матиме такий вигляд: Що таке ***ДІЄСЛОВО , ДІЄСЛОВО