Літературне слововживання
ДІДИЗНА , ДІДІВЩИНА
        ДІДИЗНА – ДІДІВЩИНА
        Дідизна. Спадщина від діда. То була ще батьківщина й дідизна давнього козацького роду Дуніних-Левченків (І.Нечуй-Левицький).
        Дідівщина1. 1. Те саме, що дідизна. – Воно наше було за дідів, за прадідів! "Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину!" (Леся Українка). 2. Давні, дідівські часи. Свідок слави, дідівщини 3 вітром розмовляє (Т.Шевченко).
        Дідівщина2, розм. Позастатутні стосунки в армії, за яких старші солдати знущаються з молодих, новоприбулих.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДІДИЗНА , ДІДІВЩИНА


матиме такий вигляд: Що таке ДІДИЗНА , ДІДІВЩИНА