Літературне слововживання
ДИМНИЙ , ДИМОВИЙ , ДИМЧАСТИЙ
        ДИМНИЙ – ДИМОВИЙ – ДИМЧАСТИЙ
        Димний. 1. Який виділяє дим, з димом; який складається з диму; сповнений диму, просякнутий димом; який пахне димом або має присмак диму: димна піч, димне полум’я, димний викид, димна головешка, димне приміщення, димне місто, димні руїни, димна гіркота, димна каша. 2. Схожий на дим, кольору диму: димна хмара, димна мла, димні сутінки, димний світанок.
        Димовий. 1. Який стосується диму як скупчення дрібних твердих частинок та газоподібних продуктів, що виділяються при згорянні: димовий вихор, димовий стовп, димові гази, димовий туман. 2. Призначений для виходу диму: димовий отвір, димова труба. 3. Здатний утворювати густий дим; який служить для утворення смуги диму як засобу маскування тощо: димовий захист, димова заслона, димовий сигнал, димова міна, димова шашка.
        Димчастий. Подібний до диму: димчаста завіса, димчастий топаз (кварц), димчасті окуляри.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИМНИЙ , ДИМОВИЙ , ДИМЧАСТИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДИМНИЙ , ДИМОВИЙ , ДИМЧАСТИЙ