Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДЖУРА
        ч. Зброєносець у козацької старшини (XVI–XVIII ст.). \[Юліан:\] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (І.Карпенко-Карий); Від табору скакав гетьманський джура з гетьманським убранням і з булавою (Д.Мордовець).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЖУРА


матиме такий вигляд: Що таке ДЖУРА