Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДЕХТО , ДЕ ХТО
        ДЕХТО – ДЕ ХТО
        Дехто, декого, займ. Деякі люди. Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Серед гурту сонних дехто починає ворушитись, дехто підводиться (Леся Українка); Спереду кілька мужиків. Брудні й обірвані. Де в кого синяки (А.Головко).
        Де хто, присл. із займ. Цигане мовчки дивувались. Поки поснули де хто впав (Т.Шевченко); По вечері гості примощуються, де кому вигідніше (М.Коцюбинський); Музика стихла, гості розмішувались де хто (М.Лазорський); Аж листя бриніло від того голосу. Де хто йшов, там і спинявся (А.М’ястківський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЕХТО , ДЕ ХТО


матиме такий вигляд: Що таке ДЕХТО , ДЕ ХТО