Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДЕРЕВИННИЙ , ДЕРЕВНИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИЙ
        ДЕРЕВИННИЙ – ДЕРЕВНИЙ – ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ – ДЕРЕВ’ЯНИЙ
        Деревинний. Який стосується деревини як матеріалу: деревинна целюлоза, деревинні відходи.
        Деревний. Який стосується дерева; який добувають з дерева; який живе, водиться, паразитує на (в) дереві. Вж. зі сл.: кора, порода, промисловість, рослина, рослинність, попіл, спирт, сировина, вугілля, паразити, тварини.
        Дерев’янистий. Чимсь схожий на дерево (переважно твердістю). Вж. зі сл.: плід, гілка, груша, рослина, стебло.
        Дерев’яний. Зроблений з дерева, а також переносно – позбавлений ознак життя, нерухомий: дерев’яний будинок, дерев’яна огорожа, дерев’яна ложка, дерев’яна скульптура. – Він живий? – насилу вимовила дерев’яним язиком (С.Васильченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЕРЕВИННИЙ , ДЕРЕВНИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДЕРЕВИННИЙ , ДЕРЕВНИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ , ДЕРЕВ’ЯНИЙ