Літературне слововживання
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ГУДІТИ , ГУДИТИ
        ГУДІТИ – ГУДИТИ
        Гудіти, гуду, гудеш. Густи; гомоніти: вітер гуде, хрущі гудуть, дроти гудуть. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І.Нечуй-Левицький); В голові тілько гуде (Панас Мирний).
        Гудити, гуджу, гудиш. Виносити осуд; ганити. Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М.Стельмах); – Оце як хочеш: хочеш гудь стару, хочеш хвали, а не дозволила (М.Олійник).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГУДІТИ , ГУДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ГУДІТИ , ГУДИТИ