ГРАМОТНИЙ , ПИСЬМЕННИЙ , ОСВІЧЕНИЙ
        ГРАМОТНИЙ – ПИСЬМЕННИЙ – ОСВІЧЕНИЙ
        Грамотний. 1. Який вміє граматично правильно писати: грамотний учень. 2. В якому немає граматичних і стилістичних помилок: грамотний переклад, грамотний твір. 3. перен. Який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в якійсь галузі, справі: грамотний керівник, грамотний інженер, грамотний хлібороб, політично грамотна людина.
        Пох.: грамотність, грамотно.
        Письменний. Який уміє читати, писати. – Він, бачите, письменний, грамоту знає, книжку читає (М.Коцюбинський); Карпо був молодий чоловік, недавно жонатий. Був письменний: як і Зінько, навчився читати в дяка (Б.Грінченко); Дід був письменний, і йому батько не міг простити своєї темноти (О.Довженко). Пох.: письменність, письменство.
        Освічений. 1. Який має освіту, засвоїв різнобічні знання. Час, видно, минув, натомість повинні освічені та талановиті люди надійти з своєю запомогою (Панас Мирний); Лазаревський благав його залишити Шевченка в Оренбурзі, де були гуманні й освічені люди, хороші лікарі (З.Тулуб). 2. зрідка. Те саме, що письменний. В нашім селі весь народ освічений, всі діти вміють читати і писати (І.Франко).
        Пох. освіченість.