Літературне слововживання
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ГОРІЛИЦЬ , ДОЛІЛИЦЬ
        ГОРІЛИЦЬ – ДОЛІЛИЦЬ
        Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П.Колесник); Він сів, а далі горілиць ліг на покіс, і перед ним розкрилось безмежжя нічного неба (Є.Гуцало).
        Долілиць, присл. Обличчям до землі, вниз; ниць. Пахомій лежав долілиць на помості, зв’язаний ремінною волокою (Р.Іваничук); Василь спав на животі, долілиць, сховавши обличчя в долонях (П.Загребельний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОРІЛИЦЬ , ДОЛІЛИЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке ГОРІЛИЦЬ , ДОЛІЛИЦЬ