ГОРДИТИСЯ , ГОРДУВАТИ
        ГОРДИТИСЯ – ГОРДУВАТИ
        Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак).
        Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим). Бути гордим; вихвалятися, гордитися, звисока ставлячись до інших. І батько і мати гордували своїм сином, хвалили дома, хвалили в людях (Панас Мирний); Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою (Я.Щоголів). 2. Зневажливо, звисока ставитися до інших, нехтувати кимсь, чимсь. "Не вмію я говорити з народом! – думав він, ідучи вулицею. – Вони мов бояться мене чи гордують мною – не розбереш" (Б.Грінченко); – Може б, і не напився на вхідчинах, та небіж образився на дядька, що той, мовляв, гордує (Є.Гуцало).