Літературне слововживання
ГОНИТВА , ПОГОНЯ
        ГОНИТВА – ПОГОНЯ
        Гонитва. 1. Переслідування з метою вполювати, спіймати тощо. Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О.Донченко); Повз будку в шаленій гонитві мчали несамовиті моряки (В.Кучер). 2. (за чим) перен. Посилені прагнення до чогось, переслідування якої-небудь мети. Доброї слави не може не бажати добрий поет. Але то щось зовсім інше, ніж гонитва за популярністю будь-що-будь (М.Рильський).
        Погоня. 1. Переслідування втікача. Треба втікать, коли ще й втечемо, то незабаром буде й погоня (О.Стороженко); \[Гостомисл:\] Швидко За ними рушимо в погоню (І.Франко). 2. Людина або група людей, які переслідують когось. Пустилися козаки щодуху гірською стежкою, а вже погоня за плечима (О.Довженко); Погоня Хмельницького могла настигнути кожної хвилини (П.Панч).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОНИТВА , ПОГОНЯ


матиме такий вигляд: Що таке ГОНИТВА , ПОГОНЯ