Літературне слововживання
ГОЛУБНИК
, ГОЛУБІВНИК
ГОЛУБНИК – ГОЛУБІВНИК
Голубник, -а. Приміщення для голубів; голуб’ятня. Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (А. Головко).
Голубівник, -а. Той, хто розводить, тримає голубів; голуб’ятник: завзятий голубівник.
ГОЛУБНИК – ГОЛУБІВНИК
Голубник, -а. Приміщення для голубів; голуб’ятня. Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (А. Головко).
Голубівник, -а. Той, хто розводить, тримає голубів; голуб’ятник: завзятий голубівник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК
матиме такий вигляд: Що таке ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК
матиме такий вигляд: ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК
матиме такий вигляд: Що таке ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК