Літературне слововживання
ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК
        ГОЛУБНИК – ГОЛУБІВНИК
        Голубник, -а. Приміщення для голубів; голуб’ятня. Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (А. Головко).
        Голубівник, -а. Той, хто розводить, тримає голубів; голуб’ятник: завзятий голубівник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК


матиме такий вигляд: Що таке ГОЛУБНИК , ГОЛУБІВНИК