ГОЛОСИСТИЙ , ГОЛОСНИЙ
        ГОЛОСИСТИЙ – ГОЛОСНИЙ
        Голосистий. Який має сильний, дзвінкий голос; дзвінкий, гучний. Співом пташки голосистої Залунав увесь лісок (П.Грабовський); Здавалось, сама земля задзвеніла тим голосистим кукуріканням (Ю.Збанацький); О пів на сьому вихованців будив голосистий дзвоник (С.Добровольський).
        Голосний. Який сильно звучить, якого добре чути тощо, а також переносно: голосна розмова, голосне читання, голосні звуки (у лінгвістиці). Серед того шуму подекуди було чути голосну дівочу пісню (І.Нечуй-Левицький); Останніх голосних подій в Одесі не буду Вам описувати, бо, певно, Ви краще знаєте все з закордонних часописів (М.Коцюбинський).