ГІРСЬКИЙ , ГІРНИЧИЙ , ГІРНИЦЬКИЙ , ГОРИСТИЙ
        ГІРСЬКИЙ – ГІРНИЧИЙ – ГІРНИЦЬКИЙ – ГОРИСТИЙ
        Гірський. Пов’язаний з горами, який знаходиться, водиться або росте в горах. Вж. зі сл.: кряж, масив, схил, хребет, шпиль, місцевість, ущелина, кришталь, порода, вітер, хвороба, край, країна, район, село, селище, пасовисько, дорога, стежка, водоспад, потік, річка, озеро, житель, орел, птах, дуб, трава. У скл. сл.: гірськокліматичний, гірськолижний, гірсько-степовий, гірськострілецький.
        Гірничий. Який стосується розробки надр землі – вивчення, видобутку й використання корисних копалин. Вж. зі сл.: інженер, майстер, інститут, школа, справа, спеціальність, комбайн, виробка, механіка, техніка, обладнання, устаткування, виробництво, підприємство, комбінат, фах, промисловість, порода. У скл. сл.: гірничобуровий, гірничодобувний, гірничо-металургійний, гірничорудний, гірничорятувальний.
        Гірницький. Який стосується гірника, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: колектив, край, селище, родина, сім’я, вдача, характер.
        Гористий. Покритий горами; підвищений: гориста місцевість. За п’ять-шість миль від пароплава з’явився гористий берег (М.Трублаїні).