Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВСЛІД , УСЛІД , В СЛІД , У СЛІД
        ВСЛІД (УСЛІД) – В (У) СЛІД
        Вслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпосередньо за кимсь, чимсь; у знач. прийм. – у напрямі віддалення когось, чогось. – Щоб ти собі голову зломив! – проговорили ми вслід за ним (І.Франко); Той поліз по драбині й за ним Яків услід (А.Головко); Ти нічого мені не сказала, тільки довго дивилась услід (В.Сосюра); Ціла буря, ціла хуртовина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (С.Васильченко).
        В (у) слід, ім. з прийм. \[Джонатан:\] Кому потрібна та краса? \[Річард:\] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка); Довго йшли мовчки. Слід у слід – ланцюжком (А.Тудима).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВСЛІД , УСЛІД , В СЛІД , У СЛІД


матиме такий вигляд: Що таке ВСЛІД , УСЛІД , В СЛІД , У СЛІД