Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВРОЗТІЧ , УРОЗТІЧ
        ВРОЗТІЧ (УРОЗТІЧ)
        присл. у різні боки; урізнобіч. Дівчата з криком кидаються врозтіч (І.Кочерга); Видно, \[Марина\] була дуже страшна тоді, бо всі вівці так урозтіч і кинулися (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВРОЗТІЧ , УРОЗТІЧ


матиме такий вигляд: Що таке ВРОЗТІЧ , УРОЗТІЧ