Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВРЕШТІ , УРЕШТІ , У РЕШТІ , В РЕШТІ
        ВРЕШТІ (УРЕШТІ) – В (У) РЕШТІ
        Врешті (урешті), присл. Нарешті, а втім тощо. Силувався \[Петро\] промовити й не міг. Аж урешті здобувся на голос і зачав хутенько лепетати (Лесь Мартович); Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась від запросин – врешті їй було не до того (М.Коцюбинський); Довго висіла над Лисою горою тиша, тужавіла, стискалася і врешті розверзлася вибухами гранат і стріляниною (Р.Іваничук).
        В (у) решті, ім. з прийм. На весь гуртожиток тільки ви й живете удвох в одній кімнаті, а в решті кімнат – по четверо, по п’ятеро (Є.Гуцало).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВРЕШТІ , УРЕШТІ , У РЕШТІ , В РЕШТІ


матиме такий вигляд: Що таке ВРЕШТІ , УРЕШТІ , У РЕШТІ , В РЕШТІ