Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВПОПЕРЕК , УПОПЕРЕК , У ПОПЕРЕК , В ПОПЕРЕК
        ВПОПЕРЕК (УПОПЕРЕК) – В (У) ПОПЕРЕК
        Впоперек (упоперек), присл. По ширині чогось, уширину; переносно – не так, як треба. Величезна яскрава зоря перечеркнула небо впоперек (В.Собко); Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б.Грінченко). \[Василь:\] Чи ти їм що упоперек сказала? (М.Кропивницький).
        В (у) поперек, ім. з прийм. Зразу наче і бадьоро скочив, та тільки що ноги спустив додолу – аж мене в поперек – шпиг! (Панас Мирний); Чомусь був певний, що міна обов’язково вгвинтиться йому в поперек, як свердел. Не в ногу, не в руку, а саме в поперек (О.Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВПОПЕРЕК , УПОПЕРЕК , У ПОПЕРЕК , В ПОПЕРЕК


матиме такий вигляд: Що таке ВПОПЕРЕК , УПОПЕРЕК , У ПОПЕРЕК , В ПОПЕРЕК