Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВПЕНЬ , УПЕНЬ , В ПЕНЬ , У ПЕНЬ
        ВПЕНЬ (УПЕНЬ) – В (У) ПЕНЬ
        Впень (упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім. А козаки вже вихрем летять за своїм улюбленим ватажком, ворогів шаблями упень рубають (А.Кащенко); А люди роблять ніч та й день. А піт все ллється, ллється, А смерть рубає їх упень, А доля з них сміється (Б.Лепкий); Що таке Реньова ? Це здеморалізована упень, розпещена хоробливим вихованням пустотлива пані (М.Вороний).
        В (у) пень, їм, з прийм. Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба (приказка); Утулив Бог душу у пень (приказка); Ковадло вузькою частиною вбивали в пень.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВПЕНЬ , УПЕНЬ , В ПЕНЬ , У ПЕНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ВПЕНЬ , УПЕНЬ , В ПЕНЬ , У ПЕНЬ