ВІТАТИ , ВИТАТИ
        ВІТАТИ – ВИТАТИ
        Вітати. 1. Звертатися з привітом, поздоровляти тощо. Добривечір, голубко! Пишу ввечері, тому так і вітаю (М.Коцюбинський); Корабель вітав населення Лебединого острова з рибальським святом (М.Трублаїні). 2. Гостинно приймати когось, запрошувати; пригощати. – Милості просимо! садовіться, – вітає Лукашиха Павла (Марко Вовчок); – Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (І.Нечуй-Левицький).
        Витати. Літати, ширяти в повітрі; бути відчутним, незримо присутнім десь. Орел за хмарами витав, Неначе вперше так літав (П.Грабовський); Та як ти далеко, запашний мій раю, Де радість витає, сміється блакить (М.Зеров); Дожила \[Катря\] до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І.Муратов).