ВІН
        вона, воно, вони, займ. особ. В усному мовленні дехто вживає ці слова, очевидно, за звичкою, для заповнення паузи ("щоб був час подумати"), хоч таке вживання стилістично не завжди вмотивоване. Я гадаю, що новий парламент, \[він\] зробить великий крок у справі демократизації; Ця картина для мене, \[вона\] сповнена ностальгічних спогадів; Це рішення, \[воно\], власне, базується на комерційній основі; Діти, які їхатимуть з міста Києва, \[вони\] будуть сплачувати 50 відсотків вартості квитків.