Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВІЛА , ВІЛЛА
        ВІЛА – ВІЛЛА
        Віла. Русалка. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратимів, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка).
        Вілла. Розкішна дача за містом або будинок-особняк. Де-де на горбиках самотні вілли білілися (І.Франко); У вікових парках понад самою водою причаїлись білі, подзьобані кулями вілли (О. Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВІЛА , ВІЛЛА


матиме такий вигляд: Що таке ВІЛА , ВІЛЛА