Літературне слововживання
ВІЙЯ
, ВІЯ
ВІЙЯ – ВІЯ
Війя, с. Дишель у воловому возі. Сергій сидів на передку, поставивши ноги на війя, поганяв биків (Григорій Тютюнник).
Вія, вії, ор. вією, ж. Вживається переважно в множині: вії – волосинки, що вкривають краї повік. Його щастя, його доля – Мої чорні брови, Довгі вії, карі очі, Ласкавеє слово (Т.Шевченко); Личко зів’яло... на віях роса... (О.Олесь).
ВІЙЯ – ВІЯ
Війя, с. Дишель у воловому возі. Сергій сидів на передку, поставивши ноги на війя, поганяв биків (Григорій Тютюнник).
Вія, вії, ор. вією, ж. Вживається переважно в множині: вії – волосинки, що вкривають краї повік. Його щастя, його доля – Мої чорні брови, Довгі вії, карі очі, Ласкавеє слово (Т.Шевченко); Личко зів’яло... на віях роса... (О.Олесь).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВІЙЯ , ВІЯ
матиме такий вигляд: Що таке ВІЙЯ , ВІЯ
матиме такий вигляд: ВІЙЯ , ВІЯ
матиме такий вигляд: Що таке ВІЙЯ , ВІЯ