ВІДРІКАТИСЯ , ЗРІКАТИСЯ , ЗАРІКАТИСЯ
        ВІДРІКАТИСЯ – ЗРІКАТИСЯ – ЗАРІКАТИСЯ
        Відрікатися, відректися, -ечуся, -ечешся (від кого-чого, кого, чого). – Тяжко їй було відрікатись від свого щастя... (Г.Квітка-Основ’яненко); Я відрікаюся всього (І.Франко).
        Зрікатися, зректися (кого, чого, що робити). Відмовлятися від чого-небудь, свідомо позбавляти себе чогось. \[Крістабель:\] Як можеш ти зрікатися дітей?(Леся Українка); Нарешті вона заявила, що зрікається відпустки (Г.Коцюба); Де ж вона, та й правда, візьметься, коли кожен зрікатиметься за неї обставати (Б.Грінченко); Лише нікчемні й безголові Зрікаються своїх батьків (М.Руденко).
        Зарікатися, заректися. Давати обіцянку, зарік не робити чого-небудь. Забачивши святий Київ, вони зареклися більше пити, щоб вступити по-християніській до святого міста (І.Нечуй-Левицький); Від суми та тюрми не зарікайся (прислів’я).